Не зважаючи на те, що більшість частин Need for Speed мали мережевий режим, EA декілька разів намагалася заманити до кола шанувальників NFS нових користувачів з допомогою безкоштовних ігор. Поки що таких забавок налічується три, одна з яких лише розробляється. А от перші дві гри чекала доволі плачевна доля, хоча багато їх шанувальників не бажали цього.

MOTOR CITY ONLINE

Першу суто багатокористувацьку гонку EA створила більш ніж півтора десятки років тому. Ймення їй Motor City Online. Зрозуміло, що виникає логічне запитання: а якого святого цю гру ліпити до серії NFS? Для цього нам потрібно перенестися у кінець минулого століття, коли Motor City Online лише анонсували. Тоді гру позиціонували саме як спін-оф серії Need for Speed. Розробники навіть представили декілька відео, які підтверджували створення нової частини NFS. Та до виходу гри було прийнято рішення позбавити її приставки «Need for Speed».  Це дозволило у майбутньому відректися від забавки, адже вдалася вона далеко не ідеальною. Втім, оминути Motor City Online увагою важко, бо спочатку гра мала стати частиною сімейства NFS.

Розпочати варто з того, що у грі є приблизно чотири десятки автомобілів тридцятих-сімдесятих років минулого століття. Велику частку всіх авто становлять маслкари. Але такий феномен доволі легко пояснити, адже Motor City Online розробляли першочергово саме для американського ринку, де ці залізні монстри є дуже популярними. Гадаєте, Underground мала круту прокачку автомобілів? А що, коли вперше подібний експеримент з кастомізацією авто EA зробила ще в Motor City Online? Гра давала змогу користувачам обирати якийсь із багатьох вінілів та панелей пристроїв. Так, це не детальна прокачка автомобіля, проте у першому поколінні NFS розробники навіть такого не робили. Хіба що можна було змінити колір авто… Та хіба це кардинальна зміна зовнішнього вигляду?

Траси, як для початку двохтисячних, виглядали справді чудово. На кожній із них бродять люди або звірина, які при спробі наїзду одразу відскакують набік. Така особливість дуже нагадує ігри серії Test Drive. Про те, хто у кого тоді крав, можна довго говорити,  але давайте повернемось до трас…  Їх різноманіття справді тішить. Тут тобі і міські вулички, і мальовничі сільські пейзажі. Подивитися є на що, але це все виглядає наче відголоски частин серії Need for Speed, які виходили до появи Motor City Online.

Основною особливістю забавки була, звісно, гра через мережу. Користувачі могли не лише змагатися один з одним, а й об’єднуватися у групи. За таке братерство гравці отримували додаткові бонуси. Motor City Online — справді хороша спроба EA створити якісну мережеву гонкову гру. Втім, є багато нюансів. Перш за все, враження від забавки псувалося від щомісячної платної підписки. Вау, в часи, коли багато гравців (навіть у США) не мали нормального мережевого з’єднання, тобі потрібно було ще й платити після першого місяця користування за «безкоштовну» гру. Ймовірно, це і стало однією з основних причин закриття серверів Motor City Online. Проіснувавши заледве два роки, гру просто перестали підтримувати через збитковість. Чудовий наочний приклад того, як жадібність може згубити потенційно вдалий проект, адже Motor City Online отримала чудові відгуки та оцінки різноманітних видань.

Випробувати гру зараз можна лише з допомогою спеціальної модифікації, яка є набором трас та автомобілів. Більшість мережевих функцій залишаться лише у пам’яті старожилів або на якомусь Богом забутому Youtube-каналі з роздільною здатність відео 360p. Після Motor City Online EA довго не наважувалась на створення подібної гонкової гри, але свято на вулиці бідних ґеймерів таки прийшло у вигляді World.

NEED FOR SPEED: WORLD

Платити півсотні вічнозелених папірців кожного року була можливість не у кожного фаната серії NFS, тому EA пішла на доволі непередбачуваний крок. Видавець повернув до життя студію Black Box, котрій було доручено створення безкоштовної мережевої гри під назвою World. Чому саме ця студія розробників? А тому що саме вони у свій час створили найуспішніші частини серії, і саме завдяки своїм колишнім напрацюванням їм вдалося створити нову забавку, яка принесла купу задоволення в домівки недуже заможних гравців.

Need for Speed: World — це суміш Most Wanted і Carbon, але без сюжету. Ці дві частини пов’язані однією історією, тому не дивно, що їх мапи об’єднали задля створення найбільшого ігрового світу серед усіх NFS. Пізніше ширилися чутки, що World розширять і за рахунок Underground-ів, але цьому не судилося статися. Якщо б таку ідею все ж реалізували, то можна було б з упевненістю говорити, що всі ці ігри пов’язані між собою.

Та один величезний всесвіт не гарантує зацікавленості гравців, потрібно його ще й чимось наповнювати. Розробники, довго не думаючи, взяли вже готові режими, зокрема змагання з поліцейськими, і запхали їх до гри. Позмагатися можна і зі штучним інтелектом, і друзями, і випадковими гравцями, яких, до речі, можна надибати посеред вулиці. Важливою проблемою є те, що на час свого запуску сервери у нашому регіоні працювали нестабільно, тому частенько можна було натрапити на автомобіль-примару, який магічним чином стрибає у просторі та часі, обганяючи супротивників. Якщо б ви покинули World та повернулись у неї через декілька років, то вирішення цієї проблеми так і не побачили. Втім, що ж ви хотіли? Аби вам безкоштовно подавали цукерочку в золотій обгортці? Хоча могли ж…

Так, тепер варто і щось приємніше згадати. Наприклад, автомобілі. Їх різноманіття доволі непогане, а кастомізація ще ліпша. Як і в іграх, з яких World була зліплена, авто можна добряче змінити як ззовні, так і під капотом. Вініли, спойлери, неон — все те, що дає змогу передати неповторний стиль кожного гравця є і тут. Та виникає проблемка — гра просякнута донатом. Навіть на етапі запуску World в маси прогрес гравця зупинявся на десятому рівні. Щоб зняти цю заборону, потрібно було заплатити двадцять доларів за Starter Pack. Так, це не платна підписка, як було в Motor City Online, але така політика багато чого говорить про видавця. Пізніше від цього обмеження позбулися, адже доїти гравців можна й інакше. Всі деталі та екзотичні автомобілі можна було придбати за SpeedBoost — спеціальну валюту, яку гравець купував уже за цілком реальні папірці. І якби на кастомізації автомобіля це все і зупинилося… За ті ж SpeedBoost ви мали змогу придбати підсилювачі показника авторитету та отримання грошових винагород, страховку авто, слот для нової конячки або оренду залізного монстра. Карле, оренду! Шкода, що водія орендувати не можна було. Тоді б гравці грали у гру, навіть коли вони в неї не грають. К-к-к-комбо.

Попри всі нарікання, звісно, можна було обійтися без донату. Та дивлячись на крутий бампер чи вініл, так хотілося відкрити  гаманець та ввести числа з кредитної карти. Ціна ж невелика… Хіба можна збідніти від витраченої сотні гривень на улюблену забавку? Такого мислення фанатів, мабуть, і очікували в EA. Та чи не ліпше тоді просто купити повноцінну частину серії, де немає мікротранзакцій? Отож-бо.

Ігролад повністю аркадний. Для освоєння автомобілів багато часу не потрібно, але цікаво в ігровому процесі навіть не це. Різноманітні бонуси, які дають змогу отримувати певну перевагу у гонці… Паралельно гравці вже могли випробувати перезапуск Hot Pursuit, де також були різноманітні прибамбаси. Втім, кількість здібностей у World дещо більша. Магніт, рогачка, таран та ще купа інших можливостей, які неабияк допомагають під час змагань, стали невід’ємною частиною гри. З допомогою цих бонусів забавка ставала більш цікавою та активнішою, що не зводило перемогу до банального обгону суперника або втечі від поліції. Втім, візуально ці здібності виглядають не настільки круто, як про них можна розповідати.

Не зважаючи на безліч недоліків, World знайшла свою аудиторію. Гра подарувала безліч захоплюючих емоцій гравцям. Втім, її шанувальником стати доволі важко. У ній були лише перегони заради перегонів. Отакі-от пироги, малята. У певний момент гравцям хотілося чогось більшого від забавки, але цього їм ніхто не збирався давати. У липні 2015 року сервери Need for Speed: World були офіційно закриті, а всім, хто вклав у неї кревні, довелося розпрощатися зі своїми придбаннями. Народні майстри зуміли створити офлайн-версію гри, яка без реальних гравців є порожньою.

Щоб там не казали, Motor City Online та World були хорошими забавками. Може й виглядали вони радше як експерименти, але одночасно довершували гіпотезу про те, що на подібний продукт також є попит. Саме тому EA намагається нав’язати нову безкоштовну гонкову гру вже на азіатському ринку. Для корейців вона буде знана як Need for Speed: Edge, а для китайців — Need for Speed: Online. Чи перебереться гра колись до України поки не відомо. Можна лише констатувати те, що Edge виглядає, наче дешева версія Rivals. Дивна тенденція складається: всі безкоштовні мережеві NFS від EA ніби розробляються на основі частин серії, які вийшли для минулого покоління консолей.